УЗД органів черевної порожнини являється головним діагностичним інструментом, який рекомендують використовувати при встановленні попереднього діагнозу.
Порівняно з іншими методами візуалізації, такі як комп'ютерна томографія (КТ)
та магнітно-резонансна томографія (МРТ), ультразвукове обстеження відносно
дешеве, доступне, без іонізаційного навантаження, і його можна проводити в
необмеженій кількості.
До недоліків цього метода відносять велику залежність від професіоналізму
лікаря-сонолога, обмеженість в обстеженні деяких органів тощо. Також точність
цього метода ставиться під сумнів при обстеженні пацієнтів з ожирінням через
погіршення якості візуалізації.
У клінічному досліджені, що було проведено в медичному центрі Лейпцизького університету при
підтримці Інституту дослідження метаболізму, ожиріння та судин імені
Гельмгольца, вивчалася проблема
низької якості візуалізація при УЗД печінки й нирок у пацієнтів з
надлишковою вагою й можливість покращення ситуації за допомогою сучасних
технологій, зокрема монокристалічних матричних УЗД датчиків.
Результати дослідження були опубліковані в журналі Scientific Reports.
Ультразвукові матричні датчики мають покращені характеристики в передачі,
приймання й обробці сигналу, що забезпечує більше проникнення в біологічні
тканини, дозволяючи проводити діагностику з більшою точністю у пацієнтів, що входять
у групу ризику. Ефективність матричних датчиків при обстежені пацієнтів з
надлишковою вагою науково ще не було доведено.
Поточне наукове дослідження показує, що використання
монокристалічний датчиків збільшує якість візуалізації й вірогідність обстеження.
У дослідженні брали участь 40 пацієнтів, що проходили УЗД
обстеження органів черевної порожнини 3 різним датчиками: стандартним датчиком
та 2 монокристалічними матричними датчиками. Печінку й праву нирку обстежували
пацієнтам з різним ступенем ожиріння, а якість ультразвукової візуалізації
вимірювали в балах.
Керівник проекту відмічає: "Отримані дані вказують,
що медичні центри, що спеціалізуються на лікування пацієнтів з ожирінням, повинні оснащуватися ультразвуковими апаратами з матричними датчиками. Також
слід зауважити, що не дивлячись на те, матричні датчики покращують візуалізації
у цих пацієнтів, її якість далека від подібних обстежень у пацієнтів з
нормальною вагою".
"Тому ожиріння залишається проблемою не лише як
причина вторинних захворювань, включаючи метаболічні захворювання печінки, а й
обмеження у виборі діагностичних методів".
У наступному
дослідженні планується дослідити ефективність матричних датчиків при
використанні спеціалізованих технологій - вимірювання жорсткості тканин печінки
(елестографія) й жирового переродження.
По матеріалах онлайн ресурсу healthcare-in-europe.com