Забрудненість навколишнього середовища та рівень серцево-судинних захворювань.

 Пестициди, тяжкі метали, мікро- й наночастички у грунті та інші речовини, шкідливі для навколишнього середовища, мають згубний вплив на стан здоров'я, включаючи стан серцево-судинної системи. 

У оглядовій науковій статті, опублікованій в Nature Reviews Cardiology, вивчався вплив забруднення грунтів та води на серцево-судинну систему людини. 

Одне з головних завчань цієї наукової роботи - привернути увагу кардіологів, до фактору забруднення навколишнього середовища при лікуванні й оцінці ризику розвитку серцево-судинних захворювань.  

 Ключові тезиси статті:  

• Захворювання, що пов'язані з хімічним забрудненням ґрунтів, води та повітря, являються причиною приблизно 9 мільйонів передчасних смертей щорічно (16% усіх смертей у світі), причому половина цих смертей від захворювання серцево-судинної системи. 
• Деградація ґрунтів загрожує здоров'ю щонайменше 3,2 мільярдів людей (40% населення світу), а понад два мільярди людей (25% населення світу) живуть у країнах, які страждають від забруднення води.
• Причинам забруднення навколишнього середовища являється вирубка лісів, зміна клімату, пилові бурі, перенаселення й урбанізація.
• Забруднення тяжкими металам, пестицидами, мікро- та наночастинками призводить до розвитку хвороб серцево-судинної системи, в основі яких лежить окислювальний стрес, запалення та порушення циркадних ритмів. 

Один з учасників проекту зазначає: "Шкода від забруднення грунтів для здоров'я не така очевидна, як від забрудненого повітря. Але з'являється все більше доказів того, що забрудненість грунтів та води завдають шкоди серцево-судинної системи через ключові обмінні механізми. Вони відіграють ключову роль атеросклерозі, сприяючи запальним процесам у судинах, збільшують окислювальний стрес, а також порушують природній циркадний ритм організму, що призводить до судинної (ендотеліальної) дисфункції. І як результат - стрімкий прогрес атеросклеротичних змін".

Потенційна небезпека від піднятого пилу повітря теж зростає. Наприклад збільшується кількість пилу з Сахари й інших пустель. Близько 770 тисяч смертей щорічно через захворювання серцево-судинної системи спричинені пиловим забрудненням. Загальне потепління клімату тільки збільшить цю тенденцію.  

На думку авторів дослідження контроль й зменшення забруднення навколишнього середовища являється одним із пунктів зниження рівня серцево-судинних захворювань. Ключовими елементами стратегії може бути зміна практики ведення сільського господарства, покращення фільтрації води, дотримання правил чистоти повітря. 

Одне з таких зусиль - рішення Європейської комісії про створення умов для нульового забруднення навколишнього середовища до 2050 року. Це допоможе не лише оздоровити еко систему, але й зменшити тягар серцево-судинних захворювань.

По матеріалах healthcare-in-europe.com

Стенокардія при діабеті. особливості розвитку

Діабет завжди пов'язаний з підвищеним ризиком розвитку стенокардії та інфаркту міокарда. Дослідницька група Мюнхенського технологічного університету з'ясувала одну з головних причин розвитку важких ускладнень. Підвищений рівень цукру в крові викликає зменшення і втрату мережі дрібних кровоносних судин серця. Це негативно впливає на трофіку усього серцевого м'яза.

Кровоносні судини серця можна порівняти з мережею доріг. Вени та артерії формують великі і маленькі транспортні вузли з прямими автострадами та об'їзними дорогами. Якщо один з об'їзних шляхів блокований, то це ніяк не вплине на рух по головній дорозі. Але якщо більшість об'їзних доріг перекрито, то трафік на магістралях стає дуже щільним, виникають «тягучки». Найгірший сценарій - це затор, тобто стенокардія та інфаркт.

В ході дослідження було виявлено, що діабет є провідною причиною зупинки кровотоку в дрібних судинах. Вчені порівняли кровоносну систему у пацієнтів з і без діабету при пересадці серця. У гістологічних зразках тканини діабетиків реєструвалося значне зменшення дрібних кровоносних судин навколо серця і в самій серцевому м'язі.

Дослідження показало, що підвищений цукор в крові пов'язаний з втратою перицитів, отросчатих клітин зі сполучної тканини. Один з учасників проекту говорить: «Перицити ще називають перікапіллярним клітини. У нормі вони оточують невеликі кровоносні судини. Ми вважаємо, що ці клітини виконують стабілізувальну функцію. Коли вони руйнуються, то кровоносні судини стає нестабільний і поступово склерозуються ».

Експерименти на тваринах підтвердили припущення. При тривалому підвищенні цукру в крові реєструвалося різке зменшення капілярної мережі навколо серцевого м'яза у лабораторних мишей. У людей, діагноз діабет ставиться зазвичай через кілька років після початку захворювання. За цей період більшість дрібних судин відмирає.

Однак втрачені капіляри можна замінити. Використовуючи методи генної терапії, вчені стимулювали виділення клітинами міокарда молекули тимозина бета 4. Цей білок відповідальний за ріст перицитів. Дослідники вмів домогтися відновлення і функціонування капілярної мережі у лабораторних тварин.

Керівник проекту говорить: «Пройде ще чимало часу, перш ніж цю методику зможуть використовувати на людях. Але ми перші зуміли показати на тваринної моделі, як відбувається розвиток серцево-судинних захворювань при підвищеному цукрі. Також наше дослідження показало новий шлях для лікування наслідків цукрового діабету і як важливо виявляти захворювання на ранніх стадіях ».

Результати дослідження були опубліковані в журналі Journal of the American College of Cardiology.