Рак нирок. Можливості скринінгових програм.

Дослідження показують, що комбінація скринінгу раку легень й раку нирок у курців допоможе виявити недіагностовані форми злоякісних новоутворень. 

Раннє виявлення онкологічних захворювань дає більші шанси на одужання завдяки ефективному лікуванню – хірургічному втручанню, хіміотерапії тощо. Для цього створюються спеціальні скринінгові програми. В мамології регулярне проведення мамографії для виявлення раку молочних залоз тощо. 

Проте деякі форми злоякісних новоутворень зустрічаються відносно рідко й широкі скринінгові програми не окупають себе. До них відноситься і рак нирок. Це захворювання займає 9 місце серед чоловіків та 14 серед жінок по розповсюдженості й цілком виліковний на ранніх стадіях. При чому у 9 з 10 пацієнтів не спостерігається ніяких симптомів на початковому етапі.

У Великобританії нещодавно схвали скринінгову програму для курців, які входять у групу ризику рака легень. Програма включає в себе регулярне проведення комп'ютерної томографії (КТ легень).

Оскільки рак легень й нирок мають спільні фактори ризику, науковці Йоркширського центру боротьби з раком сумісно з Кембриджським університетом провели дослідження. Його основна ціль, дати відповідь на запитання - Чи доцільно проводити скринінг раку нирок разом з раком легень? Результати дослідження були опубліковані в European Urology.

Один з дослідників зазначає: «Рак нирок виліковний, коли виявлений на ранніх стадіях, але здебільшого це мовчазна хвороба, яку важко помітити. Також ми знаємо, що курці, які мають підвищений ризик раку легень, мають значний ризик розвитку раку нирок. Тому є сенс перевірити, чи можливо шукати два захворювання одночасно».

КТ черевної порожнини була запропоновано 4019 пацієнтам-курцям, тобто людям, що курили у певний період свого життя. Вік учасників дослідження складав від 55 до 80 років. Всі вони брали участь у профілактичних обстеженнях з приводу раку легень в період з травня 2021 по жовтень 2022 року.

93% пацієнтів (9 з 10) прийняли пропозицію додаткового обстеження. У переважній більшості (64%) не було виявлено жодної патології органів черевної порожнини. Результати обстеження 20% учасників потребувало детальнішого фахового обстеження знімків, але без додаткових обстежень. І лише 15% потребувало призначення додаткових процедур.

У кожного 20 учасника (5.3%) були виявлені серйозні захворювання на КТ знімку черевної порожнини – не лише рак нирок, але й рак інших органів черевної порожнини, аневризму черевної аорти, камені в нирках.

Науковець додав: «Ми використали наявне скринінгове дослідження для «підключення» додаткового тестування. Пацієнти оптимально підходили до проведення декількох скринінгових тестів, що допомогло нам виявити серйозну патологію у кожного двадцятого учасника, які мали реальну перспективу втрати життя чи значне зниження його якості»

Однією з проблем скринінгових програм являється "хибнопозитивний результат" тобто позитивний результат без наявності патології, який не потребує лікування, але часто тягне за собою вартісні та травматичні обстеження. 

У цьому обстежені у 25% випадків був зафіксований хибно позитивний результат. Але оскільки скринінг носив мульти дисциплінарний характер, що дозволило залучити вузьких спеціалістів, то лише у 8.5% випадків було призначено додаткові обстеження.

Керівник проєкту відмічає: "Оскільки рак нирки часто діагностують на пізніх стадіях, коли можливості медицини обмежені, то потрібно розглянути можливість додати КТ черевної порожнини до наявних профілактичних програм. Це дасть можливість врятувати тисячі життів".

По матеріалах healthcare-in-europe

Вплив на пацієнтку хибнопозитивного результату мамографії.

 

Мамографічний скринінг рятує багато життів, завдяки виявленню раку молочної залози на ранніх стадіях. Однак, це обстеження має значний відсоток хибнопозитивних результатів, тобто призначаються додаткові обстеження, проводиться забір гістологічного зразка (біопсія), а попередній діагноз не підтверджується.

Хибнопозитивний результат призводить не лише до фінансових втрат, але значно впливають на емоційний стан пацієнтки та відношення до самих скринінгових програм.

Дослідження, яке проведено фахівцями з онкологічного центру Університету Каліфорнії у Девісі (США), показало зниження відсотка жінок, що проходять профілактичні обстеження, після хибнопозитивних результатів.

Вчені проаналізували дані 3.5 мільйонів скринінгових мамографій по всій країні, які були проведені у 2005-2017 роках, у понад 1 мільйона пацієнток у віці від 40 до 73 років.

Аналіз даних показав, що 77% жінок з негативним результатом продовжують скринінгові обстеження. Але цей відсоток падає до 61% після хибнопозитивного результату, якщо була рекомендована додаткова контрольна мамографія через 6 місяців, і до 67% - при біопсія. Тенденція посилювалась при двох послідовних хибнопозитивних результатах – лише 56% пройшли наступне профілактичне обстеження.

Відсоток жінок, які відмовлялись від участі в скринінгових програмах, занепокоїв дослідників. Керівник дослідження відмічає: «Це дуже важливо для жінок з хибнопозитивними результатами проходити обстеження 1 чи 2 рази на рік. Хибнопозитивний результат, особливо якщо це була доброякісна пухлина, вказує на підвищений ризик на рак молочної залози у майбутньому».

Крім того, хибнопозитивний результат найчастіше зустрічається серед жінок молодшого віку - 10-12% мамограм у віці від 40 до 49 років. Після 10 років щорічних обстежень, 50-60% жінок має один хибнопозитивний результат й 7-12% з рекомендацією біопсії.

Тому важливо дати зрозуміти пацієнтці, що у більшості випадків додаткові обстеження являються рутинною процедурою й діагноз рак не підтверджується у більшості випадків. А також проводити роз’яснення про важливість продовження скринінгових обстежень.

Результати дослідження опубліковані  Annals ofInternal Medicine

По матеріалах онлайн ресурсу healthcare-in-europe.com

Мікрочіп для виявлення серповидноклітинної анемії.

У країнах Східної і Центральної Африки понад 6 мільйонів чоловік страждають на серповидноклітинна анемія, яка викликає сильні болі, пошкодження органів і систем та ранню смертність. Більша частина новонароджених з діагнозом серповидноклітинна анемія помирають, не доживши до віку 5 років.


У країнах, що розвиваються скринінгове тестування необхідно проводити в центральних лабораторіях, чекаючи результат кілька тижнів. До цього слід додати термін необхідний для знаходження пацієнта і призначення підтримуючого лікування, яке включає імунізацію, призначення вітамінів та антибіотиків. Це пояснює необхідність створення простого, швидкого і мобільного аналізатора для виявлення патологічних типів еритроцитів у новонароджених.

Група дослідників з Медичної школи Західного резервного університету Кейза розробили новий мобільний пристрій під назвою «гемоглобіновий біочіп» або «Гемочіп (HemeChip)», який виявляє патологію еритроцитів за кількома краплями крові. При створенні лабораторного аналізатора використовувалися мікрофлюідних технології, які дозволяють проводити дослідження з об'ємом капілярної крові менше 20 мкл. Прилад споживає незначну кількість енергії і має портативні розміри.

Технічні і функціональні можливості «Гемочіпа» дозволяють діагностувати ряд серйозних патологій крові, включаючи гемоглобінопатіях серповидноклітинної анемії (HbSS), S-гемоглобінопатіях (HbAS) і хвороби SC (HBSC). Аналізатор простий у використанні і одноразового застосування, що дозволяє уникнути перехресного бактеріального забруднення.
Особливу увагу було приділено ціні приладу. Витрати на матеріали при створенні приладу склали 5 доларів, а при масовому виробництві витрати ще більш зменшуватися.

Керівник проекту говорить: «Дослідження на серповидноклітинну анемію є стандартним в США, але в Африці це тестування проходять лише незначна кількість немовлят через дорожнечу і важкод оступність медичної допомоги. Нова мобільна технологія допоможе вирішить цю проблему, завдяки дешевизні, простоті у використанні і ефективності».

Результати дослідження були опубліковані на щорічному 57-му з'їзді Товариства гематології США.

МРТ в якості скринінгового інструменту при злоякісних новоутвореннях молочної залози

Сьогодні МРТ молочної залози призначають жінкам, які входять до групи підвищеного ризику. Більшість експертів вважають, що недоцільно застосовувати цей діагностичний метод через високу собівартість. Тільки статистика може довести, що переваги технології переважують її недоліки.

Широке клінічне дослідження, проведене вченими з радіологічного відділення університету Аахена, Німеччина, показало, що магнітно-резонансна томографія - корисний інструмент в ранній діагностиці раку молочної залози у всіх жінок, включаючи пацієнток з щільною тканиною.

У дослідженні взяли участь 2 120 жінок у віці від 40 до 70 років, що входять до групи з низьким ризиком злоякісної патології (менше 15%). Всі жінки проходили стандартну мамографію. У випадках з щільною тканиною молочної залози - ультразвукове сканування.

Всього було проведено 7 007 скринінгових досліджень. МРТ дослідження дозволило додатково виявити 60 випадків раку молочної залози, включаючи 40 інвазивних форм. Це становить 15.5 випадків на 1000 жінок. Тільки МРТ скануванням було виявлено 59 випадків раку, за допомогою мамографії і МРТ - 1 випадок.

Примітно, що магнітно-резонансна томографія виявила найбільш агресивні форми раку. Це особливо важливо для жінок з щільною тканиною. Оскільки в більшості випадків межскрінінговое новоутворення молочної залози реєструються в цій групі пацієнток.

Таким чином, дослідження показує, що МРТ реєструє рак грудей на ранніх стадіях і може стати ефективним скринінговим інструментом для дослідження широких груп населення.

Результати дослідження опубліковані в журналі Radiology.