Вплив на пацієнтку хибнопозитивного результату мамографії.

 

Мамографічний скринінг рятує багато життів, завдяки виявленню раку молочної залози на ранніх стадіях. Однак, це обстеження має значний відсоток хибнопозитивних результатів, тобто призначаються додаткові обстеження, проводиться забір гістологічного зразка (біопсія), а попередній діагноз не підтверджується.

Хибнопозитивний результат призводить не лише до фінансових втрат, але значно впливають на емоційний стан пацієнтки та відношення до самих скринінгових програм.

Дослідження, яке проведено фахівцями з онкологічного центру Університету Каліфорнії у Девісі (США), показало зниження відсотка жінок, що проходять профілактичні обстеження, після хибнопозитивних результатів.

Вчені проаналізували дані 3.5 мільйонів скринінгових мамографій по всій країні, які були проведені у 2005-2017 роках, у понад 1 мільйона пацієнток у віці від 40 до 73 років.

Аналіз даних показав, що 77% жінок з негативним результатом продовжують скринінгові обстеження. Але цей відсоток падає до 61% після хибнопозитивного результату, якщо була рекомендована додаткова контрольна мамографія через 6 місяців, і до 67% - при біопсія. Тенденція посилювалась при двох послідовних хибнопозитивних результатах – лише 56% пройшли наступне профілактичне обстеження.

Відсоток жінок, які відмовлялись від участі в скринінгових програмах, занепокоїв дослідників. Керівник дослідження відмічає: «Це дуже важливо для жінок з хибнопозитивними результатами проходити обстеження 1 чи 2 рази на рік. Хибнопозитивний результат, особливо якщо це була доброякісна пухлина, вказує на підвищений ризик на рак молочної залози у майбутньому».

Крім того, хибнопозитивний результат найчастіше зустрічається серед жінок молодшого віку - 10-12% мамограм у віці від 40 до 49 років. Після 10 років щорічних обстежень, 50-60% жінок має один хибнопозитивний результат й 7-12% з рекомендацією біопсії.

Тому важливо дати зрозуміти пацієнтці, що у більшості випадків додаткові обстеження являються рутинною процедурою й діагноз рак не підтверджується у більшості випадків. А також проводити роз’яснення про важливість продовження скринінгових обстежень.

Результати дослідження опубліковані  Annals ofInternal Medicine

По матеріалах онлайн ресурсу healthcare-in-europe.com

МРТ в якості скринінгового інструменту при злоякісних новоутвореннях молочної залози

Сьогодні МРТ молочної залози призначають жінкам, які входять до групи підвищеного ризику. Більшість експертів вважають, що недоцільно застосовувати цей діагностичний метод через високу собівартість. Тільки статистика може довести, що переваги технології переважують її недоліки.

Широке клінічне дослідження, проведене вченими з радіологічного відділення університету Аахена, Німеччина, показало, що магнітно-резонансна томографія - корисний інструмент в ранній діагностиці раку молочної залози у всіх жінок, включаючи пацієнток з щільною тканиною.

У дослідженні взяли участь 2 120 жінок у віці від 40 до 70 років, що входять до групи з низьким ризиком злоякісної патології (менше 15%). Всі жінки проходили стандартну мамографію. У випадках з щільною тканиною молочної залози - ультразвукове сканування.

Всього було проведено 7 007 скринінгових досліджень. МРТ дослідження дозволило додатково виявити 60 випадків раку молочної залози, включаючи 40 інвазивних форм. Це становить 15.5 випадків на 1000 жінок. Тільки МРТ скануванням було виявлено 59 випадків раку, за допомогою мамографії і МРТ - 1 випадок.

Примітно, що магнітно-резонансна томографія виявила найбільш агресивні форми раку. Це особливо важливо для жінок з щільною тканиною. Оскільки в більшості випадків межскрінінговое новоутворення молочної залози реєструються в цій групі пацієнток.

Таким чином, дослідження показує, що МРТ реєструє рак грудей на ранніх стадіях і може стати ефективним скринінговим інструментом для дослідження широких груп населення.

Результати дослідження опубліковані в журналі Radiology.

Технологія MARIA. Інноваційна методика діагностики рака молочної залози

Рак молочної залози займає перші позиції по смертності серед європейських жінок у віці від 35 до 55 років. Рання діагностика на стадії клінічного проявлення хвороби грає ключову роль в успіху лікування. Широкі профілактичні програми по запобіганню раку молочної залози існують в багатьох розвинутих країнах.

В основі скринінгу лежить регулярне проведення ультразвукового сканування чи мамографії, починаючи з 45 чи 50 річного віку. А жінкам, що входять до групи ризику (генетична схильність, тощо), радять проходити профілактичні дослідження з 35 річного віку. Кожний метод має свої переваги та недоліки.

Мамографія – це одна з форм рентгенографії. Зображення структури тканини молочної залози формується за рахунок малодозованого іонізаційного опромінення. Основні недоліки методики – шкідливий влив радіації на пацієнтку та медичного персоналу, відносна громіздкість та дорожнеча методики, обмеженість у використання (мамографію не радять проводити частіше, чим раз у півроку). Окрім того, у жінок з щільними тканинами молочної залози точність діагностики сягає лише 40%.

Ультразвукове сканування чи УЗД молочних залоз позбавлено численних недоліків попередньої методики. Метода – дешева, доступна та підходить до всіх груп пацієнток. Але залежність від майстерності оператора та недосконалі протоколи дослідження не дозволяють стати ультразвуку «золотим стандартом» скрінінгу раку молочної залози. Магнітно-резонансна томографія занадто дорога для скрінігового метода, а комп'ютерна томографія занадто шкідлива.

Європейська компанія Micrima пропонує нову безпечні та точну діагностику раку молочної залози основі радіохвильової мамографії. Дані про структуру біологічної тканини отримують на основі сканування радіохвилями сантиметрового діапазону з частотою 4 – 10 ГГц. Електромагнітні хвилі в цьому діапазоні використовується у супутниковому та інтернет зв'язку, радіолокації тощо.

Сама система для радіохвильової мамографії MARIA являє собою кушетку з сенсорами. Пацієнта лягає долілиць та поміщає молочні залоза в спеціальні камери з випромінювачами та сенсорами.

На основі отриманих даних формується об'ємне зображення органу. Сам процес дослідження триває декілька хвилини, нешкідливе та немає побічних ефектів. Зараз йдуть широкі клінічні випробування методики MARIA в європейських медичних центрах.

Більш детальну інформацію про нову методику можна отримати на сайті виробника - http://www.micrima.com/