Новий тип гібридної операційної для діагностики та лікування інсультів

Група європейських дослідницьких центрів планує розробити новий тип медичного обладнання для гібридної операційної, яке призначене для швидкої діагностики інсультів, визначення місця ураження і проведення операції по відновленню нормального кровотоку.

Дослідження проходять в рамках європейського проекту з профілактики та малоінвазивного лікування інсультів P3 Stroke. У проекті бере участь компанія Siemens Healthcare GmbH, університет Ерланґена - Нюрнберга і інші науково-дослідні центри.

Представник компанії Siemens так пояснив основні завдання проекту: «В рамках P3 Stroke ми плануємо поліпшити діагностику та якість малоінвазивного хірургічного втручання при інсультах. Новий рівень в діагност
иці та лікуванні планується досягти завдяки комбінованому використанню магнітно-резонансної томографії (МРТ) та ангіографії в одній операційній».

На сьогодні для точної діагностики причини інсульту використовуються складне медичне обладнання, яке, найчастіше, знаходиться в різних приміщеннях і відділеннях. При цьому кожна даремно витрачена секунда завдає непоправної шкоди структурам головного мозку пацієнта. Під час ішемії щохвилини помирає близько двох мільйонів нейронів. Комбіноване медичне обладнання буде економити дорогоцінний час на діагностиці та виборі правильного методу лікування у пацієнтів з підозрою на інсульт.

Гібридні системи різного рівня складності вже давно використовуються в ортопедії, онкології та інших клінічних областях. Переваги методики полягають в тому, що діагностика і операція проводиться відразу «на одному» столі. Крім того, компанія Siemens вже створила комплекс Axiom CT Miyabi, яка поєднує в собі комп'ютерний томограф Somatom з ангіографічним апаратом Axiom Multistar.

Фахівці стверджують, що нова комбінована система може використовуватися не тільки при діагностиці та лікуванні інсульту, але також в кардіології та онкології. Зараз розробка нового медичного обладнання знаходиться на завершальній стадії, і найближчим часом планується розпочати перші клінічні випробування.

Інноваційна схема лікування гліобластоми

Гліобластома - злоякісне новоутворення головного мозку, що практично не піддається лікуванню. Навіть після комплексної терапії, термін життя пацієнтів з цим діагнозом становить кілька місяців. Основні труднощі в лікуванні гліобластоми полягає у різнорідності ракових клітин і швидке вироблення стійкості до лікарських препаратів.

Група дослідників з Боннського університету розробили схему лікування, яка зможе збільшити ефективність терапії і термін життя пацієнтів.

Учасник проекту говорить: «Гліобластома відноситься до однієї з найбільш поширених і важких форм злоякісних новоутворень головного мозку. Головною особливістю цієї патології - морфологічна різноманітність ракових клітин».

«Клітини в пухлини можуть бути різного розміру, мати одне або декілька ядер тощо. Різнотипні ракові клітини мають різні захисні методи, тому універсальне лікування знайти не можливо. Після оперативного видалення, опромінення та хіміотерапії, що виживші клітини починаю розмножуватися з подвоєною швидкістю, і злоякісний процес поновлюється. Стара схема лікарської терапії не буде еффективною».

Вчені Боннського університету, які вже 8 років досліджують властивості і механізм розвитку гліобластом, запропонували новий спосіб лікування цього захворювання. З проб тканин п'яти пацієнтів з діагнозом гліобластома було вирощено в пробірці 33 колонії ракових клітин. На кожного пацієнта отримали кілька тестових систем для комплексного вивчення злоякісного процесу.

Щоб знайти найкращу терапію для кожного окремого типу ракових клітин, вчені протестували 180 різних хімічних сполук. Керівник проекту говорить: «Одна діюча речовина викликає загибель більшості штамів ракових клітин. Але окремі види клітин залишалися живими і продовжували бурхливо розвиватися. До цих стійким клітинам застосовували іншу речовину».

Різноманітність пухлинних клітин вимагає застосування комбінованого лікування. Скільки ж медикаментів потрібно для ефективної боротьби з усіма штамами злоякісних клітин в одній пухлини? Отримані результати показують, що за новою схемою лікування необхідно використовувати, щонайменше, два препарата з різними діючими речовинами.

В майбутньому лікування пухлин головного мозку стане поетапною. Основний обсяг пухлини буде віддалятися хірургічним методом, як це роблять сьогодні. На пробах тканини зможуть проводити лабораторні тести для складання каталогу відповідної реакції штамів пухлини.

Для кожного пацієнта підбирають оптимальне лікування, яке на першому етапі формує однорідну видову масу клітин. На другому етапі - вибирають речовину, що вражає наступне покоління ракових клітин. Таким чином, вчені своїм методом вносять порядок в клітинний хаос.

Керівник дослідження додає: «Як в автомобілі, щоб знайти поломку, його розбирають на окремі частини і перевіряють кожну деталь. Так і ми досліджуємо різні ракові клітини. Якщо властивості клітини відомі, то комплексну терапію можна направити в правильне русло».

«Наша стратегія може значно поліпшити шанси терапії, бо шлях через проби пухлин дозволяє точно прогнозувати і проводити лікування пацієнтів. Цей крок вже досліджували на мишах. Щоб мати в розпорядженні терапію для людини, потрібні подальші дослідження».

Гіпотиреоз вагітних. Чи є необхідність у лікуванні?

При вагітності в організмі жінки відбувається безліч змін. Одна з них трансформація гормонального профілю організму. Особливо це стосується рівня гормонів щитоподібної залози і гормону епіфіза, який стимулює її роботу.

У вагітних жінок спостерігається зниження рівня тиреотропного гормону або тиреотропіну (ТТГ). У нормі рівень ТТГ становить 0.4-4.0 мед / л, при вагітності - 0.4-2.5 мед / л. У більшості посібників рекомендують триматися показників тиреотропіна 2.5-3. мед / л під час всього періоду вагітності.

Підвищений рівень ТТГ є ознакою субклінічної форми гіпотиреозу, легкої форми недостатності щитоподібної залози. Але навіть легка функціональна недостатність може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям у майбутньому.

Група дослідників з Мао клініки представила переконливі дані про те, що результатом субклінічного гіпотиреозу може бути викидень або передчасні пологи. Вчені вважають, що курс лікування спрямований на усунення гормонального дисбалансу може надати позитивний ефект в 15 випадках зі 100. Лікування субклінічного гіпотиреозу допоможе зменшити кількість викиднів.

Один з учасників проекту говорить, що аналіз 18 клінічних досліджень показав, що вагітні жінки з нелікованими формами субклінічного гіпотиреоїдизму входять в групу ризику з невиношування вагітності, відшарування плаценти, розриву плодової оболонки і неонатальної загибелі плоду.

Природно припустити, що лікування, спрямоване на зниження ТТГ, може вирішити проблему. Однак втручання в крихкий гормональний баланс несе в собі інші ризики. Необхідно знайти точку балансу, де позитивний ефект буде переважувати побічні дії.

Вчені проаналізували дані 5 405 вагітних жінок з діагнозом субклінічний гіпотиреоідизм. 843 жінок з середньою концентрацією ТТГ 4.8 мед / л проходили лікування тіроїдним гормоном. Решта жінок (4 562 пацієнток) з концентрацією гормону 3.3 мед / л не приймали ніякого лікування.

У групі лікувалися вагітних жінок спостерігалося зменшення викиднів на 38%. Однак при цьому спостерігалося зростання передчасних пологів, гестаційного діабету і випадків преекламсії. Чи існує золота середина в регулюванні рівня ТТГ?

В ході аналізу було виявлено, що жінки з високими показниками ТТГ в діапазоні від 4.1 до 10 позитивно реагували на лікування. У цій групі реєструвався зниження рівня викиднів при незначному підвищенні іншої патології.

У той же час у жінок з рівнем гормону ТТГ 2.5-4.0 мед / л фіксувалося збільшення випадків гестаційної гіпертензії (стан попередньої предекламсіі) в порівнянні з групою жінок, які не проходили лікування. Таким чином, терапія при показниках гормону ТТГ трохи вище середнього недоцільно.

Дослідники відзначають, що дослідження має попередній характер. Необхідно більш ретельно вивчити питання про можливі ризики і вигоди лікування гіпотиреоїдизму при вагітності.

Результати дослідження опубліковані в BMJ

Параліч діафрагми. Можливості хірургічного втручання.

Група дослідників із Каліфорнійського університету виявила, що найбільш оптимальним способом лікування людей з утрудненим диханням, яке викликане пошкодженням діафрагмального нерва, являється реконструкція нервового закінчення.  

Після оперативного втручання реєструється посилення дихальної функції, що дозволяє збільшити щоденне фізичне навантаження та вести нормальний спосіб життя.

 

Діафрагмальний нерв контролює процес дихання під час сну, передаючи сигнал від головного та спинного мозку до діафрагми. Він формується з 3, 4 і 5-го шийного відділу спинномозкових нервів, потім проходить між підключичною веною і артерією через грудну порожнину до діафрагми. Нервовий сигнал викликає скорочення діафрагми, яке призводить до розширення грудної клітки і наповнення легенів повітрям.

Основним симптомом ушкодження діафрагмального нерва – скарги на постійну задишку. Важкість захворювання залежить від рівня ушкодження, деякі пацієнти задихаються вже через один проліт сходів.

Діафрагмальний нерв може пошкоджуватися в результаті серйозних інфекційних медіастинальних захворювань. Однак все частіше трапляються випадки пошкодження нерва через хірургічні втручання з приводу онкологічних захворювань шиї і голови, захворювань легенів і щитоподібної залози, коронарного шунтування.

Після операції на місці розрізу формується шрам, який тисне на нервове закінчення. Пошкодження корінців спинальних нервів можливо при епідуальних ін'єкціях та інших блокадах нервів, а також в результаті непрофесійного масажу. Щорічно реєструється від 5 до 10 000 нових випадків пошкодження діафрагмального нерва. 

У медичному центрі Каліфорнійського університету проходили лікування 180 пацієнтів з діагнозом хронічний параліч діафрагми. Всім була проведена хірургічна операція для реконструкції ходу діафрагмального нерва. У 89% пацієнтів відзначалося значне полегшення стану.

Таким чином, реконструкція діафрагмального нерва є оптимальним способом лікування паралічу діафрагми та відновлення дихальної функцій в більшості клінічних випадках.

Результати дослідження опубліковані в журналі Journal of Reconstructive Microsurgery