Можливості радіоміки в діагностиці раку щитоподібної залози.

 

Рак щитоподібної залози займає від 1 до 3% у загальній структурі онкологічної патології, водночас - це одна з найпоширеніших пухлин ендокринної системи. При чому рівень захворювання постійно зростає через забрудненість навколишнього середовища й неправильний спосіб життя.

 

При ранній й точній діагностиці (рак 1-2 ступеня) й своєчасному лікуванні, показники виживання у 5-ти річний період складають близько 100%. Однак у майже половині випадків діагноз встановлюється на більш пізніх стадіях, тому залишається актуальною проблема своєчасної діагностики, як самої пухлини так і залучення прилеглих лімфатичних вузлів.

 

Діагноз ставиться на основі анамнезу, фізикального обстеження, УЗД щитоподібної залози й позитивного гістологічного зразка. І хоча ультразвукове обстеження являється найпоширенішим методом, він має свої обмеження.

 

Сучасні інноваційні технології, зокрема радіоміка, можуть кардинально змінити ситуацію в цій галузі, забезпечуючи точну діагностику вже при першому обстежені.

 

У науковій статі, опублікованій на онлайн ресурсі Academic Radiology, проводиться аналіз клінічних досліджень з використання радіоміки, її переваги й недоліки, перспективи застосування.

 

УЗД щитоподібної залози й радіоміка

 

Ультразвук широко використовується для діагностики раку щитоподібної залози завдяки візуалізації в режимі реального часу, доступності, відсутності іонізаційного навантаження.

 

Однак його чутливість, особливо при виявленні злоякісного процесу в лімфатичних вузлах у центральній ділянці шиї, є недостатньою, що призводить до додаткових травматичних обстежень - тонкоголкової аспіраційної біопсії тощо.

 

Ситуацію може виправити радіоміка, одним із напрямів діагностичної візуалізації, що поєднує в собі радіологію, математичне моделювання та програмне забезпечення з алгоритмами штучного інтелекту. Основним поняттям радіоміки являються біомаркери зображень, що вираховуються на основі аналізу текстури цифрових зображень.

 

Тобто радіоміка перетворює стандартні медичні зображення у багатовимірні дані, вирізняючи деталі, які недоступні для людського ока - текстуру й форму тканин тощо. Ці дані можна аналізувати за допомогою штучного інтелекту для трактування клінічних результатів.

 

Інтеграція технологій радіоміки з ультразвуковим обстеженням допоможе краще діагностувати рак щитоподібної залози й передбачити ймовірність ураження лімфатичних вузлів, зменшуючи потребу в інвазивних процедурах і покращуючи передопераційне планування. Однак аналіз клінічних даних показує, щоб ця технологія стала стандартним інструментом діагностики, потрібно розв'язати ряд проблем.
 

Радіоміка. Обмеження в застосуванні.

 

Однією з головних перепон для провадження радіоміки в клінічну практику являється відсутність стандартів в ультразвукових протоколах. Різні ультразвукові апарат, налаштування, протоколи видають зображення різної якості, що значно впливає на побудову коректних моделей. Крім того, регіон інтересу (ROI) на ультразвуковому зображенні часто обирається лікарем-сонологом, породжуючи велику варіативність.

 

Ще одна проблема полягає в складності самих радіомічних моделей. Технологія генерує багато інформації, яка може не мати клінічної цінності. Це може привести до того, що статистична модель буде працювати в лабораторних умовах, але при широкому клінічному застосуванні буде здавати збої.

Висновок

Інтеграція радіоміки з діагностичним ультразвуком має великі перспективи для підвищення точності виявлення раку щитоподібної залози та метастазів у лімфатичних вузлах, пропонуючи неінвазивну альтернативу традиційним методам діагностики. Однак технологія все ще перебуває на початковій стадії і має значні проблеми.

Але з огляду на триваючі дослідження та технологічний прогрес, радіоміка ймовірно скоро стане рутинним інструментом діагностики раку щитоподібної залози, покращуючи результати лікування і зменшуючи потребу в інвазивних процедурах.

По матеріалах healthmanagement.org

МРТ в другому триместрі вагітності - поліпшена діагностика

Дані клінічного дослідження, опублікованого в журналі Lancet, вказують на те, що додаткове МРТ в другому триместрі вагітності може стати вирішальним фактором у діагностиці патології головного мозку плода.

 У дослідженні взяли участь 570 жінок у другому триместрі вагітності з підозрою на патологію головного мозку плода після стандартного ультразвукового дослідження. Через 2 тижні було проведено МРТ, яке підтвердило точність діагностики в 93% і надало велику кількість корисної клінічної інформації для ведення пацієнтки.

 Керівник проекту каже: «Це перше свого роду дослідження, яке показує, що призначення МРТ при проблемах з плодом може стати вирішальним фактором у виборі подальшої тактики. Ми пропонуємо використовувати МРТ при підозрі на будь-яку патологію плода, яка виявлена при ультразвуковому дослідженні ».

 МРТ дало цінну додаткову інформацію про патології головного мозку практично в половині випадків. В одному з випадків МРТ підтвердив діагноз, який поставлений на УЗД, і ідентифікував додаткові вади розвитку. Ця інформація дозволила лікарям більш чітко описати перспективи майбутнім батькам і обрати кращу терапевтичну тактику.

 Лікарям було поставлено питання: «Якому методу дослідження вони довіряють більше - МРТ або УЗД?». Також було проаналізовано рівень зміни тактики ведення пацієнток і прогноз вагітності за результатами магнітно-резонансного сканування.

 Лікарі, які використовували МРТ, говорили, що поставлений діагноз має високу ступінь ймовірності в 95% (544 з 570). Ступінь ймовірності УЗД була оцінена на 82% (465 з 570). На додаток до всього, лікарі погодилися, що магнітно-резонансне сканування скоригував діагноз в 20% випадків і в корені змінило тактику ведення пацієнтки в одному випадку з трьох або в 34%.

 Примітно, що 95% жінок сказали, що погодяться на МРТ при майбутньої вагітності, якщо будуть підозри на патологію головного мозку плода. І більше 80% жінок сказали, що надана інформація на основі МРТ дала більш повну картину стану їх майбутньої дитини.

 Вчені планують проаналізувати всі сторони клінічного дослідження, включаючи економічну складову, на предмет використання МРТ в рутинній практиці жіночої консультації.

Незалежні експерти в цілому позитивно поставилися до результатів і висновків дослідження. Один з них зазначає: «Точність діагностики патології структур головного мозку плода відіграє ключову роль у виборі подальшої терапевтичної тактики. Це дослідження показує, що МРТ прекрасна технологія і може використовуватися в повсякденній клінічній практиці медичного закладу ».

Ключові слова: МРТ, УЗД, дослідження, діагностика, вагітність, другий триместр вагітності, патологія плода, головний мозок.

Джерела:

 http://www.spbmed.ru

 https://healthmanagement.org