УЗД пацієнтів з ожирінням. Переваги матричних датчиків

 

УЗД органів черевної порожнини являється головним діагностичним інструментом, який рекомендують використовувати при встановленні попереднього діагнозу. 

Порівняно з іншими методами візуалізації, такі як комп'ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ), ультразвукове обстеження відносно дешеве, доступне, без іонізаційного навантаження, і його можна проводити в необмеженій кількості.

До недоліків цього метода відносять велику залежність від професіоналізму лікаря-сонолога, обмеженість в обстеженні деяких органів тощо. Також точність цього метода ставиться під сумнів при обстеженні пацієнтів з ожирінням через погіршення якості візуалізації.

У клінічному досліджені, що було проведено в медичному центрі Лейпцизького університету при підтримці Інституту дослідження метаболізму, ожиріння та судин імені Гельмгольца, вивчалася проблема  низької якості візуалізація при УЗД печінки й нирок у пацієнтів з надлишковою вагою й можливість покращення ситуації за допомогою сучасних технологій, зокрема монокристалічних матричних УЗД датчиків.

Результати дослідження були опубліковані в журналі Scientific Reports.

Ультразвукові матричні датчики мають покращені характеристики в передачі, приймання й обробці сигналу, що забезпечує більше проникнення в біологічні тканини, дозволяючи проводити діагностику з більшою точністю у пацієнтів, що входять у групу ризику. Ефективність матричних датчиків при обстежені пацієнтів з надлишковою вагою науково ще не було доведено.

Поточне наукове дослідження показує, що використання монокристалічний датчиків збільшує якість візуалізації й вірогідність обстеження.

У дослідженні брали участь 40 пацієнтів, що проходили УЗД обстеження органів черевної порожнини 3 різним датчиками: стандартним датчиком та 2 монокристалічними матричними датчиками. Печінку й праву нирку обстежували пацієнтам з різним ступенем ожиріння, а якість ультразвукової візуалізації вимірювали в балах.

Керівник проекту відмічає: "Отримані дані вказують, що медичні центри, що спеціалізуються на лікування пацієнтів з ожирінням, повинні оснащуватися ультразвуковими апаратами з матричними датчиками. Також слід зауважити, що не дивлячись на те, матричні датчики покращують візуалізації у цих пацієнтів, її якість далека від подібних обстежень у пацієнтів з нормальною вагою".

"Тому ожиріння залишається проблемою не лише як причина вторинних захворювань, включаючи метаболічні захворювання печінки, а й обмеження у виборі діагностичних методів".

 У наступному дослідженні планується дослідити ефективність матричних датчиків при використанні спеціалізованих технологій - вимірювання жорсткості тканин печінки (елестографія) й жирового переродження.

По матеріалах онлайн ресурсу healthcare-in-europe.com 

Ендометріоз. Пошуку оптимального діагностичного інструмента.

 

Ендометріоз - одне з найпоширеніших гінекологічних захворювань серед жінок репродуктивного віку, поступаючись за рівнем  розповсюдженості лише запальним процесам жіночих полових органів та доброякісним пухлинам матки (міомам).

Згідно зі статистикою ВООЗ, ендометріозом страждають близько 10% всіх жінок дітородного віку.

Патологія виникає при міграції часточок внутрішнього шару матки (ендоментрію) в інші місця - найчастіше в яєчники, фаллопієві труби та інші органи. Причини таких процесів до кінця не зрозумілі.

Основними клінічними проявами ендометріозу являються сильний біль під час й після менструації, хронічний тазовий біль, здуття живота, нудота тощо. До  найпоширеніших ускладнень хвороби відноситься безпліддя, постійний больовий синдром, погіршення якості життя.

Попри поширеність патології, на встановлення кінцевого діагнозу можуть знадобиться декілька років. Так у США, термін діагностики ендометріозу може тривати до 7 років - від появи перших симптомів до кінцевого діагнозу.

Таким чином рання діагностика ендометріозу являється серйозною клінічною проблемою, а також проблемою всієї системи охорони здоров'я.

Враховуючи важливість проблеми, група науковців медичного коледжу Шмідта Флоридського Атлантичного університету, США, проаналізували сучасні методи й  визначили найбільш перспективні підходи для ранньої діагностики ендометріозу.

Результати аналізу були опубліковані в журналі "The Journal of Reproductive Medicine, Gynaecology & Obstetrics".

Один з дослідників зазначає: "На сьогодні, діагностика ендометріозу базується на анамнезі й ретельному огляді пацієнтки. Для підтвердження діагнозу проводять фізикальне обстеження зовнішніх і внутрішніх жіночих статевих органів, УЗД малого таза та черевної порожнини (трансвагінально й трансабдомінально ), МРТ та лапароскопію".

"Лапароскопічне хірургічне втручання вважається золотим стандартом в діагностиці ендометріозу, але  це досить дорогий метод і він несе потенційні ризики, які характерні для всіх хірургічних операцій. Крім того, точність діагностики при лапароскопії залежить від досвіду хірурга й стадії хвороби. А неінвазивні методи такі як МРТ та трансвагінальне УЗД ефективні лише на пізніх стадіях ендометріозу".

Також був розроблений лабораторний тест на біомаркери ендометріозу, таких як фрагменти мРНК у крові та слині, але вони показали низьку точність.

Перспективним додатковим неінвазивним методом, що може покращити ситуацію, науковці вважають електровісцерографію, оцінка функціональних змін на основі електричної активності внутрішніх органів черевної порожнини.

Це метод активно використовується в кардіології (електрокардіографія), неврології (електроенцефалографія, електроміографія). А також активно впроваджуються в інших клінічних сферах.

Наприклад, в гастроентерології - електрогастрографія, реєстрація зміни електричних потенціалів гладких м'язів шлунка та кишківника.  При ендометріозі цей метод може допомогти в оцінці функціональних порушень органів малого таза.

На сьогодні цей діагностичний метод широко не використовується в гінекології, але у майбутньому він може стати звичним інструментом в ранній діагностиці ендометріозу.

По матеріалах онлайн ресурсу healthcare-in-europe.com

Вплив на пацієнтку хибнопозитивного результату мамографії.

 

Мамографічний скринінг рятує багато життів, завдяки виявленню раку молочної залози на ранніх стадіях. Однак, це обстеження має значний відсоток хибнопозитивних результатів, тобто призначаються додаткові обстеження, проводиться забір гістологічного зразка (біопсія), а попередній діагноз не підтверджується.

Хибнопозитивний результат призводить не лише до фінансових втрат, але значно впливають на емоційний стан пацієнтки та відношення до самих скринінгових програм.

Дослідження, яке проведено фахівцями з онкологічного центру Університету Каліфорнії у Девісі (США), показало зниження відсотка жінок, що проходять профілактичні обстеження, після хибнопозитивних результатів.

Вчені проаналізували дані 3.5 мільйонів скринінгових мамографій по всій країні, які були проведені у 2005-2017 роках, у понад 1 мільйона пацієнток у віці від 40 до 73 років.

Аналіз даних показав, що 77% жінок з негативним результатом продовжують скринінгові обстеження. Але цей відсоток падає до 61% після хибнопозитивного результату, якщо була рекомендована додаткова контрольна мамографія через 6 місяців, і до 67% - при біопсія. Тенденція посилювалась при двох послідовних хибнопозитивних результатах – лише 56% пройшли наступне профілактичне обстеження.

Відсоток жінок, які відмовлялись від участі в скринінгових програмах, занепокоїв дослідників. Керівник дослідження відмічає: «Це дуже важливо для жінок з хибнопозитивними результатами проходити обстеження 1 чи 2 рази на рік. Хибнопозитивний результат, особливо якщо це була доброякісна пухлина, вказує на підвищений ризик на рак молочної залози у майбутньому».

Крім того, хибнопозитивний результат найчастіше зустрічається серед жінок молодшого віку - 10-12% мамограм у віці від 40 до 49 років. Після 10 років щорічних обстежень, 50-60% жінок має один хибнопозитивний результат й 7-12% з рекомендацією біопсії.

Тому важливо дати зрозуміти пацієнтці, що у більшості випадків додаткові обстеження являються рутинною процедурою й діагноз рак не підтверджується у більшості випадків. А також проводити роз’яснення про важливість продовження скринінгових обстежень.

Результати дослідження опубліковані  Annals ofInternal Medicine

По матеріалах онлайн ресурсу healthcare-in-europe.com

Пластир за безперервним спостереженням рівнем глюкози і не тільки...

 

Науковці Макмастерського університету та університету Ватерлоо розробили пластир-аналізатор для тривалого спостереження за рівнем глюкози, лактози й інших критичних показників для здоров'я людини. Отримані результати відправляються на смартфон лікаря чи пацієнта в режимі реального часу.

Система отримує інформацію про біохімічні показники обміну речовин завдяки мікроскопічним гідрогелевим голочкам, що проникають до волокнистої сполучної тканини (інтерстицію) під шкірою, не пошкоджуючи кровоносних судин й нервів. Пластир отримує всі необхідні дані й передає їх на смартфон, де спеціальне програмне забезпечення фіксує показники та їх коливання.

Сенсор можна використовувати для моніторингу різних біомаркерів, від рівня цукру при діабеті до маркерів-провісників серцевих подій.

Один з розробників відмічає: "Наш сенсор являється основною платформою, а це означає, що його пристосувати до виявлення будь-якого маркера. Тривале спостереження допоможе не лише виявити хворобу на ранніх стадіях й моніторувати ефективність лікування, але й покращить розуміння патологічних процесів".

 

Пластир-аналізатор має великий потенціал в медичній сфері, особливо при моніторингу хронічних й гострих станів. Ця технологія забезпечує цінною інформацією в режимі реального часу, дозволяючи медичним працівникам чи персоналу, що доглядає за хворими чи літніми пацієнтами, швидко визначити причини погіршення стану й почати невідкладне лікування.

Нова розробка має вигляд звичайного пластиру з ледве видимими м'якими мікрогачками, що вигідно відрізняє від інших болючих методів забору крові на біохімічні показники, включаючи рівень цукру при діабеті. Також великий плюс  - можливість моніторингу протягом тижнів й передавання даних для експертного аналізу без складного обладнання.

Новий пристрій зможе трансформувати сферу тривалого моніторингу й поліпшити якість надання медичної допомоги. Розробники бачать великий потенціал пластира-аналізатора в невідкладній медицині, моніторингу при хронічних захворюваннях, при догляді за людьми похилого віку.

Сенсор можна буде застосовувати при наданні першій медичній допомозі в критичних станах, приймальних відділеннях,  а також у місцях, де не можливо отримати кваліфіковану медичну допомогу.

На сьогодні проводиться підготовка про тестування сенсора на людях, а також пошук партнерів для комерціалізації проекту.

 

Портативний пристрій для ранньої діагностики тромбозу глибоких вен.

 

В Європі започаткували проект під назвою "ThrombUS+". Його основна ціль розробка портативного пристрою для виявлення тромбозу глибоких вен на ранніх стадіях та тривалого моніторингу.

 

Тромбоз глибоких вен (ТГВ) несе великий ризик для здоров'я пацієнта, часто протікає безсимптомно й може призвести до такого небезпечного стану, як емболії легеневої артерії. Щорічно лише США від гострої закупорки легеневої артерії помирає 300 тисяч пацієнтів, при чому у більшості випадків причину смерті виявляють при розтині.

 

Для діагностики ТВГ використовують лабораторне обстеження на згортання крові, УЗД вен (компресійна ультрасонографія), комп’ютерна томографія. Всі методи мають переваги й недоліки сторони, але жоден з них не дозволяє проводити тривалий моніторинг стану судин. 

Новий прилад може розв’язати цю проблему. В розробці беруть участь 18 компаній з різних країн Європи.  Моніторинг стану судин нижніх кінцівок планують за допомогою манжетки з системою ультразвукових сенсорів.

 

Портативний ультразвуковий датчик розроблений в Фраунгоферський інституті фотонних мікросистем у співробітництві з компанією Vermon. Датчик належить до принципово нової генерації ультразвукових сенсорів, так званих CMUT (Ємнісні мікрооброблені ультразвукові трансдюсери). Ці датчики мають відносну невисоку ціну, мають мініатюрні розміри й високу чутливість.

 

Крім того, система ThrombUS+ оснащується програмним забезпеченням з алгоритмами штучного інтелекту, яке спрощує роботу лікаря, дозволяючи переглянути результати, виставити кінцевий діагноз, коректувати лікування.

 

Прототип системи являє собою тугі панчохи з ультразвуковими сенсорами, забезпечуючи постійний та ефективний моніторинг.

 

В недалекому майбутньому перші прототипи системи для діагностики ТВГ планують використати в реанімаційних палатах в після операційний період, для профілактики тромботичних ускладнень, а також в реабілітаційний період для вимірювання активності кінцівок.

 

Проект ThrombUS+ знаходить в активній розробці й фінансується з програми Horizon Europe Innovation Action.

 

Інноваційна система оцінки при злоякісних процесах

 

Система оцінки на основі МРТ даних допомагає уникнути біопсії при новоутвореннях кісткової тканини.

Саркома м’яких тканин відноситься до групи злоякісних пухлин м’язів, фіброзної й жирової тканин. Патологія зустрічається досить рідко, вона займає 1% в усій структурі онкологічних захворювань.

Основний метод лікування – поєднання променевої терапії з хірургічним висіченням вражених тканин. Попри всі досягнення іонізаційної терапії в цільовому опроміненні, враження прилеглої кісткової тканини (радіаційний остеїт) являється найбільш поширеним побічним ефектом.

Всі ці негативні наслідки діагностуються за допомогою МРТ обстеження, але їх складно відрізнити від потенціальних злоякісних пухлин кісток. Лише біопсія, забір гістологічного зразка, допомагає встановити точний діагноз, але це досить дорога й болюча процедура. Розробка системи оцінювання на основі МРТ візуалізації дозволить проводити диференціальну діагностику без необхідності проведення біопсії.

Науковці з медичного центру університету Раша (Чикаго, США) розробили систему оцінки по балах, що дозволяє вирізняти радіаційний остеїт від злоякісних пухлин кісток. Система показує високу надійність й точність при простоті у використанні.

Система оцінки по МРТ включає три параметри: морфологія, інтенсивність сигналу й прогресування патології. Надійності системи аналізували за допомогою коефіцієнта Каппа Коена й ROC-кривої.

При ретроспективному огляді 156 МРТ зображень 30 пацієнтів з саркомою м’яких тканин, що проходило курс променевої терапії. МРТ обстеження виявило у 2 пацієнтів (6.7%) регіональні метастази у кістках.

Коефіцієнт Каппа становив 0.785, що вказує на згоду між спеціалістами. Аналіз кривої ROC показав оптимальне порогове значення для злоякісного новоутворення. Нова система оцінки рекомендує проводити біопсія при показниках 6 і більше для підтвердження злоякісного процесу.

Аналіз ефективності нової системи дозволяє рекомендувати її для вироблення клінічних рекомендацій пацієнтам з саркомою м’яких тканин й визначення подальшої тактики лікування.

Дослідження було опубліковано European Journal of Radiology

Сучасні тренди й інновації в мобільних рентгенівських апаратах типу С дуга

 

Мобільні системи типу С-дуга продовжують революціонізувати сферу медичної візуалізації, пропонуючи експлуатаційну гнучкість, мобільність та візуалізацію в режимі реального часу, що являється критичним фактором при різноманітних хірургічних й інтервенційних процедур.

У міру розвитку технологій, можливості мобільного рентгену продовжують розвиватися – покращується якість зображення, ефективність й кінцевий результат.

Розглянемо декілька інновацій, що розширюють можливості мобільних С дуг й змінюють всю сучасну медичну практику.

1.Мініатюризація й портативність.

Одна з найбільш помітних тенденцій в галузі мобільних С-дуг є збільшення портативності й мініатюризація, викликана запитом на компактні легкі системи, що легко маневрують в сучасних технічнонасичених операційних чи легко переміщаються між палатами та відділеннями. Портативність збільшує функціональну гнучкість при широкому спектрі оперативних утручань, полегшує малоінвазивні й інтервеційні хірургічні процедури.

Один з яскравих прикладів – хірургічний мобільний апарат типу С-дуга CIARTIC Move компанії CIARTIC Move з можливістю моторизованого переміщення, від дуги до коліс.

Система прискорює й стандартизує 2D флюороскопію та 3D комп’ютерну томографію для хірургів у госпіталях та амбулаторних операційних, узгоджуючи автоматичність робочих процесів й скорочуючи час візуалізації. Крім того, CIARTIC Move має великий потенціал для розв'язання проблеми браку досвідченого персоналу.

2. Висока роздільна здатність.

Удосконалення сенсорів приймання сигналів та алгоритмів обробки даних призвело до значного покращення якості й контрастності візуалізації на мобільних С-дугах. Сьогоднішні системи мають високу просторову роздільну здатність, покращений контраст, мінімальний рівень шуму, забезпечуючи хірургам чітке й детальне зображення анатомічних структур під час процедури.

Покращена візуалізація сприяє точнішій діагностиці, точній хірургічній навігації і як результат – покращення лікування пацієнтів.

Зображення високої чіткості у форматі 2D/3D у різних сферах хірургії та інтеграція з робочими процесами під час оперативного утручання являються ключовими перевагами мобільної рентгенологічної системи типу С-дуга OEC 3D компанії GE HealthCare.

 Згідно даних представленими виробником, апарат може ефективно використовуватися в широкому спектрі процедур, від операцій з приводу спондильозу або переломів до ангіограм й встановлення стентів, формуючи об’ємні зображення під час операції за декілька хвилин.

3. Інтеграція зі штучним інтелектом

Інтеграція з програмним забезпеченням з алгоритмами штучного інтелекту (ШІ) допомагає трансформувати мобільні С-дуги в інтелектуальні системи візуалізації. Алгоритми ШІ використовуються у інтерпретації зображення в режимі реального часу, виявленні анатомічних орієнтирів й керівництві при проведені процедури.

Функції, що підтримують ШІ, підвищують ефективність робочого процесу, зменшують радіаційне опромінення та збільшують точність інтервенційних процедур. Технології реконструкції зображень з ШІ прискорюють формування об’ємних зображень, полегшують 3D візуалізацію та навігацію при складних процедурах.

Компанія Body Vision Medical, що спеціалізується на розробці програмного забезпечення, нещодавно оголосило про успішну перевірку свого продукту Lung Vision компанією Fujifilm Healthcare Americas.

Лінійка С-дуг Persona та FDR Cross Fujifilm з динамічною флюороскопією та статичною рентгенографією, за допомогою ШІ, трансформуються в повноцінний інтраопераційний КТ скан.

4. Зменшення дози й радіаційна безпека.

Управління дозою опромінення залишається першочерговим завданням в медичній візуалізації, особливо при процедурах під контролем флюороскопії. Виробники мобільних апаратів типу С-дуга впроваджують технології по оптимізації дози, імпульсна флюороскопія, системи моніторингу дози й автоматичний контроль, щоб мінімізувати дозу опромінення пацієнта й медичного персоналу без втрати якості зображення.

5. Покращений зв’язок.

Безпроблемне підключення й інтеграція з клінічними мережами та інформаційними системами стають стандартом сучасних мобільних рентгенівських апаратів типу С дуга. Можливість бездротового зв’язку дозволяють обмінюватися зображеннями в режимі реального часу, що дає можливість дистанційно консультуватися та інтегруватися з електронними медичними записами співпрацювати з лікарями інших спеціальностей.

Мобільні рентгенівські апарати типу С дуга у сучасній системі охорони здоров’я

Можливості мобільних систем постійно розширюються, завдяки інноваціям, які спрямовані на підвищення якості зображення, ефективності робочого процесу й збільшення безпеки пацієнта. Портативність, зображення високої чіткої якості, програмне забезпечення з алгоритмами штучного інтелекту, зменшення іонізаційного навантаження та інтеграція в сучасні цифрові мережі являються ключовими тенденціями, що формують майбутнє хірургічного рентгена.

А оскільки ці технології продовжують стрімко розвиватися, то мобільні С-дуги будуть мати все більше значення в структурах охорони здоров'я, даючи можливість лікарям проводити малоінвазивні процедури з більшою точністю й ефективністю.